неділя, 26 березня 2017 р.

Галина Сохань Відбувся семінар для вчителів «Розвиток громадянських компетентностей в Україні»

   У доброзичливій атмосфері педагоги обговорили шляхи впровадження в освітній простір принципів демократії крізь призму права та християнської етики. Далі... 

неділя, 19 березня 2017 р.

Галина Сохань, Ігор Гусаков Розвиток громадянських компетентностей крізь призму християнської етики

Протягом 14-16 березня 2017 року на курсах підвищення кваліфікації вчителі християнської етики обговорили розвиток громадянських компетентностей в Україні. Основними меседжами занять стали демократія, свобода, толерантність (це в рамках проекту «Формування громадянських компетентностей в Україні» DOCCU). Далі…

середа, 22 лютого 2017 р.

Галина Сохань Олімпіада з християнської етики

  Про ІІІ етап учнівської обласної олімпіади з християнської етики можна прочитати за цими посиланнями:
  18 лютого 2017 року відбувся ІІІ етап обласної учнівської олімпіади з християнської етики. Щиро дякуємо всім, хто доклав свої зусилля до проведення цього заходу - а це працівники Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Катехитично-педагогічного інституту УКУ, філософсько-богословського факультету УКУ, а найголовніше – вчителі, які приклали максимум зусиль, аби їх учні стали учасниками олімпіади. Також подяка батькам, які вболівали за своїх дітей. 

  Уже закінчилася олімпіада з християнської етики, а також апеляція. Вдячна всім, хто долучився до проведення заходу. Трохи переживала за апеляцію, але цьогоріч саме апеляція дала мені унікальну можливість познайомитися з окремими талановитими учнями та вчителями. Одна з таких – Герин Олеся зі Стрийщини, учениця 8 класу. Під час спілкування я відкрила для себе креативну і глибоко духовну людину. Запам’яталась мама Олесі, вчитель української мови і літератури, яка вболівала за доньку і підтримувала її. Вдячна їм за наполегливість і щирість. Такі люди приємно вражають. У них є чого повчитися… Чекаємо вчителів, учнів, а також їх батьків на наступних заходах на етичну тематику.

пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

Галина Сохань Відкриття Школи міжрелігійної журналістики у Львові: перспективи та очікування

   16 лютого 2017 року у приміщенні Львівської міської ради відбулося відкриття Школи міжрелігійної журналістики. Це інноваційний за своїм змістом проект, в основі якого закладені принципи міжрелігійного діалогу, толерантності та взаємоповаги. Українське суспільство за своєю суттю є полірелігійним та полікультурним.Тому якраз на часі толерувати у суспільстві релігійну комунікацію та взаємоповагу через медіаресурси. 
   Під час відкриття Школи міжрелігійної журналістики Тарас Дзюбанський наголосив на основних аспектах її діяльності у Львові. Натомість Лідія Батіг розкрила суть основних положень документу Другого Ватиканського собору Католицької церкви «Nostra Aetate», в основі якого – міжрелігійний діалог, толерантність та взаємоповага. А от Юліана Лавриш акцентувала на особливостях релігійної проблематики у медіа, необхідності змінювати моделі комунікації між Церквою і суспільством. Адже є нові виклики, тому необхідно через медіа формувати громадянські компетентності в українському суспільстві. Брейк-кава додала емоцій та ідей у дискусіях. Також приємно було поспілкуватися з креативними журналістами Наталією Ліхновською та Романом Назаренком, представниками різних релігій та культур. 
   Я вважаю, що ХХІ століття – це століття суцільних діалогів та компромісів – освітніх, релігійних та культурних. Тому Школа міжрелігійної журналістики у Львові має велику перспективу, як і «Духовна велич Львова». Вдячна організаторам за запрошення. Сподіваюся, всі зустрічі будуть цікавими і плідними.








середа, 25 січня 2017 р.

Галина Сохань Примирення, толерантність, миротворчість – меседжі молитовного заходу УКУ

  25 січня в Українському католицькому університеті молилися за порозуміння та мир в Україні. Ідея заходу належить Інституту екуменічних студій. Представники православних, католицьких та протестантських Церков Львова, а також Вірменської апостольської Церкви об՚єдналися у спільній молитві за єдність та мир в Україні. Основними меседжами у вітальних словах учасників були примирення, любов до ближнього, толерантність та миротворчість, що є актуальним не тільки в Україні, а й у цілому світі. Особисто мене приємно вразила участь у такому заході ліцеїстів - майбутніх українських військових. 

  Окрім того, студенти УКУ креативно поставили вертепне дійство, в якому переплелися події Різдва Христового та сучасні українські реалії. До речі, протягом Різдвяних свят цей вертеп виступав на Сході України. Гостинне частування опісля додало теплоти у спілкуванні учасників заходу. Дай Боже, аби теза «Ми різні, але ми єдині» не залишилася пустослів՚ям, а стала основою стосунків між людьми різних релігійних, політичних переконань.

середа, 18 січня 2017 р.

Галина Сохань «А той третій празник – Святе Водохреща»

  19 cічня християни східного обряду відзначають ще одну величну подію з життя Ісуса Христа – Хрещення Господнє, Богоявлення, інша назва – Водохреща. Історична довідка свята: Ісус Христос, досягши тридцятирічного віку, прийняв хрещення від Йоана Хрестителя в річці Йордан. Про це описано в Євангелія від Марка (Мк. 1:1-11).
  Протягом багатьох віків збереглася гарна традиція освячення води: сьогодні священнослужителі це роблять найчастіше при храмах, на подвір՚ї яких встановлюють велику купіль з водою. Якраз після Літургії відбувається освячення води, яка вважається цілющою, адже є великим творінням і даром Божим. Цю воду споживають для власного здоров՚я, зберігають протягом цілого року. Раніше наші предки воду освячували на річках, озерах – там робили ополонку у вигляді хреста (пробивали лід), а потім священик і вся громада молилися, освячуючи воду таким чином. Опісля найбільші відчайдухи пірнали в ополонку (такий звичай зберігся досі), купалися в крижаній воді. Адже, як правило, на Водохреща завжди морозяно і холодно.
  У цей день ще також щедрують, згадуючи при тому і Різдво Христове, і Старий Новий рік, адже саме Хрещення Господнє, Богоявлення (Водохреща) закриває зимовий цикл величних християнських свят. 
  До слова, цілюща вода надихала митців творити. Пригадався мені доречний у цьому випадку вислів Антуана де Сент-Екзюпері: «Водо, у тебе немає ані смаку, ані кольору, ані запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти — саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими відчуттями».
  Окрім того, в Україні є багато джерел, озер з цілющою водою при монастирях, храмах (Крехівський монастир, Почаївська Лавра, с.Заглина – не перелічити всіх). Я намагаюся бодай раз у році (переважно влітку) скупатися у такій воді – відчуття неперевершені – здорово, цілющо і красиво. Спробуйте – не пожалкуєте! Тож споживайте для здоров՚я освячену воду – такий доступний для нас та цілющий дар Божий!

четвер, 12 січня 2017 р.

Галина Сохань «Та прийдуть до тебе три празники в гості…»

  14 січня – день, який умістив у собі аж три свята: Старий Новий рік, Обрізання Господнє, а також св. Василія Великого. Український народ багатий на добрі традиції у цей день. Ці свята є особливою радістю для дітлахів, які ходять від хати до хати, віншуючи на добробут і достаток господарям. Дуже люблю у ці дні бувати в селі, здається, саме там якнайкраще збереглася традиція дитячого віншування. Знаю, що треба зранку встати, так би мовити, разом зі співом півня, ще до сьомої години, бо якраз спозаранку діти починають вервичкою ходити від хати до хати та засівати на добробут і достаток. І щоб там хто не говорив про єдину дату Нового року 1 січня, Старий Новий рік як своєрідний оксиморон (поєднання непоєднуваного, протилежного за значенням) ще надовго і по-доброму вкоренився в українські традиції із віншуванням:

Сію, сію засіваю!
З Новим роком Вас вітаю!
Ще й віншую з Василем!
Потішайтеся сим днем !
Сю хатину, сю родину!
Господаря й господиню!
Засіваю гараздом!
Благодаттю і добром!
Хай Вам Бог допомагає!
Милість з Неба посилає!
Щоб в повазі і в любові
Жили ґазди гонорові!
Христос ся рождає! 


  Також у цей день християни вшановують пам՚ять святителя Василія Великого – одного із величних отців Церкви, богослова, укладача Літургії, християнського сподвижника ІV століття. В українській християнській традиції його вважали покровителем землеробів, тому, на думку багатьох дослідників, у цей день віншувальники засівали обійстя житом-пшеницею і добрим словом. 
  В українському народі ім՚я Василь досить поширене. В історії Україні є чимало визначних постатей з цим іменем. Для прикладу, князь Володимир Великий (Х ст.) під час хрещення отримав ім՚я Василь. 
  Не менш відоме ім՚я Костянтина Василя Острозького – громадського і релігійного діяча ХVІ – ХVІІст., який заснував Острозьку академію і разом з Іваном Федоровим посприяв появі феноменальної пам՚ятки Острозької Біблії. 
  В українській літературі є письменники, майстри поетичного слова, які мають ім՚я Василь, – це експресіоніст, новеліст Василь Стефаник; шістдесятник, поет Василь Симоненко, а також Герой України (посмертно), літературознавець, поет, вистражданий ув՚язненнями Василь Стус. 
  У спадщині світової педагогіки відоме ім՚я українського педагога Василя Сухомлинського.
  Не можу оминути музичне мистецтво, не згадати українських соловейків народного артиста Василя Зінкевича, а також Василя Сліпака – українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, волонтера.
  Щиро вітаю Василів і Василин з іменинами з побажаннями бути достойним свого покровителя, а всіх нас – зі Старим Новим роком!