четвер, 22 грудня 2016 р.

Галина Сохань Славетні Анни

  У християнському календарі є кілька днів у році, коли вшановують пам՚ять славетних жінок з іменем Анна. З давньоєврейської це ім՚я дослівно означає «милість», «благодать», «сила».
  22 грудня християни вшановують пам՚ять Святої Анни. Про Св. Анну збереглося багато розповідей, зокрема про те, як вона разом з чоловіком Йоакимом довго очікували народження дитини. На схилі літ у них народилася Марія, яка стала матір՚ю Ісуса Христа. 
  У феноменального скульптора Івана Георгія Пінзеля є шедевр «Свята Анна» (1761 р).

  3 лютого вшановують пам՚ять Анни Пророчиці – славетної жінки Старого Завіту. Вона була матір՚ю пророка Самуїла. Також її ім՚я згадується у Новому Завіті. Адже вона, будучи похилого віку, друга після Симеона побачила в храмі маленького Ісуса Христа  – цю подію згадують  на свято Стрітення. Історія життя Анни Пророчиці надихнула нідерландського художника XVIII ст. Рембрандта створити картину «Анна Пророчиця» (1631 р.).

  В історії України, а також і Франції, відома постать Анни Ярославни – доньки князя Ярослава Мудрого, яка вийшла заміж за французького короля Генріха І. Анна була досить освіченою. Збереглася грамота французького короля Філіпа I, що містить автографічний підпис Анни Київської. Щороку 5 вересня у монастирі, який заснувала Анна, у місті Санглісі (поблизу Парижа) вшановують ім՚я славетної княгині богослужінням. Вважають, що Анна Ярославна померла саме 5 вересня 1075 року. У цьому місті є красивий пам՚ятник Анні, скульптором якого є Валентин Зноба. 

  До речі, у Софійському соборі в Києві знаходиться фреска, на якій зображена Анна Ярославна. Очевидно, стіни собору пам՚ятають ще маленьку Анну, адже саме завдяки її  батька Ярослава Мудрого був споруджений Софійський собор.
  Можна наводити ще чимало фактів про відомих жінок з іменем Анна. Та не варто. Бо зразу чомусь подумала про тих Анн, чиї імена не зафіксували ані хроніки, ані якісь авторитетні книги; ті Анни, які є хорошими мамами (до речі, у моєї мами ім՚я Анна), доньками, лікарями, вчителями, двірниками. Кожна з них є величною в умінні сумлінно і красиво жити згідно свого покликання. Ось яка краса звичайної жінки у картині відомого українського художника Миколи Пимоненка.

понеділок, 19 грудня 2016 р.

Галина Сохань «Величаємо тебе, святителю Христовий, Миколаю» (зимове свято подарунків і милосердя)

  Кожен з нас, очевидно, полюбляє 19 грудня – день, коли отримуємо подарунки: шукаємо їх під подушкою, очікуємо їх від близьких людей, а також самі намагаємося зробити багато приємних несподіванок рідним. Життєпис святителя Миколая, якого згадуємо у цей день, спонукає нас до милосердя, благодійництва, навіть жертовності. Український народ по-особливому полюбив це свято. У цей день не лише приносять подарунки, а й печуть так звані «миколайчики» (печиво у вигляді доброго Миколая, ангела, мішка з подарунками), потім ними апетитно ласують. Сьогодні звичай пекти миколайчики не настільки поширений, хоча можна без труднощів знайти в інтернеті цілу низку рецептів, як правильно зготувати «миколайчики». Подекуди на ярмарках можна й купити готові.

 Окрім того, Св. Миколая вважають покровителем подорожуючих, мореплавців, навіть воїнів, також він є захисником усіх скривджених.
     Щиро бажаю, аби кожен з нас не лише отримав подарунки у цей день, а й сам сповнився любові та доброти до ближніх, позитивних емоцій та почуттів.

понеділок, 12 грудня 2016 р.

Галина Сохань Свято Андрія Первозванного… І не тільки

   Щороку 13 грудня християни, які дотримуються Юліанського календаря, вшановують пам՚ять апостола Андрія Первозванного. Нестор-літописець у «Повісті временних літ» стверджує, що саме Андрій Первозванний одним з перших прийшов на київські гори з пророчою звісткою про появу і поширення на цих землях християнства. До речі, Андрій був братом відомого всім апостола Петра. Вони були звичайними рибалками. Саме їх першими покликав Христос. (Мт 4, 18-20)
  Життєпис апостола Андрія Первозванного надихав і досі надихає митців творити. Так українська письменниця Дзюбенко-Мейс Наталя написала роман «Андрій Первозванний». Чимало митців створили скульптури, картини та ікони із зображенням апостола (скажімо, Хосе де Рібера, Микола Ломтєв, брати Лімбурги та ін.). У деяких містах (наприклад, у Києві) є площі імені Андрія Первозванного. Багато християнських церков різних конфесій у цей день мають храмове свято.
  Не менш цікавою є фольклорна спадщина українського народу, пов՚язана з іменем апостола Андрія. Так у цей день, частіше навіть ввечері напередодні свята, відбувалися вечорниці, де дівчата співали пісні, у яких зверталися до апостола Андрія про щасливе заміжжя. Наприклад:  «Дай, Андрію, знати, яку долю ждати» або «Андрію, Андрію! Конопельку сію; Спідницею волочу,- Заміж вийти хочу». 
  До слова, цикл пісень молоді про любов та одруження починався зі свята Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня. Адже до того часу, як вважалося, потрібно було завершити всю роботу на полях, а далі починався час залицянь та вечорниць. Ще на Покрови дівчата співали: «Покровонько, Покровонько, покрий мою головоньку віночком зелененьким…». Наступне свято 7 грудня великомучениці Катерини, як вважали наші предки, дівочим днем. Оскільки у цей день молодь також збиралася разом і співала пісні з різними проханнями до св. Катерини («Ой Катерино»). До речі, 7 грудня – день народження української художниці Катерини Білокур. Вважалося, людина днем своїм народження вибирає сама собі ім՚я, яке є у християнському календарі…

 Знову повертаюсь до сьогоднішнього свята Андрія Первозванного. Дуже хочу, аби не лише ті, хто має ім՚я Андрій, Андріана, відзначали свої іменини, а й кожен зустрів близьку і дорогу серцю людину. Принаймні добрий християнський досвід наших предків спонукає до цього. Недаремно автор старозавітних приповідок пише: «Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці. Бо як упадуть, один одного підніме». (Прип. 4, 6-9)


середу, 7 грудня 2016 р.

Галина Сохань Бог, інклюзія, освіта – основні меседжі круглого столу в Українському католицькому університеті

   7 грудня 2016 року за ініціативи Інституту екуменічних студій УКУ був проведений круглий стіл, присвячений інклюзивній освіті крізь призму бачення християнського вчення. Доповідачами були гості з Німеччини – науковці Інституту євангелічного богослов'я Вюрцбурзького університету: д-р. Ілона Норд, директор Інституту євангелічного богослов'я («Інклюзія як тема практичного богослов’я/релігійної освіти») та Клас Гуіцінг – доктор Інституту євангелічного богослов'я («Короткий візит до богословського Діснейленду»). Під час виступів та дискусій було обговорено роль богослов’я в інклюзивній освіті (на прикладі Німеччини), місце Бога в сучасній християнській педагогіці та особливості так званого богословського  Діснейленду. Також учасники круглого столу окреслили шляхи подальшої співпраці у сфері інклюзивної освіти та християнської педагогіки. Дискусії, цікаві аргументи, доброзичлива атмосфера та світлини на згадку сприяли налагодженню дружніх та професійних відносин серед науковців України та Німеччини.


вівторок, 6 грудня 2016 р.

Галина Сохань Сучасні виклики у вивченні християнської етики в школі

   Сьогодні дедалі більше дискусійно обговорюється освітня реформа в Україні. Цей аспект торкнувся також предмета духовно-морального спрямування «Основи християнської етики», який у школах Львівщини викладається більше двадцяти років. З цього приводу я намагалася дати вичерпні відповіді на питання в інтерв՚ю, яке провела журналістка Оксана Гоцур. Повний текст інтерв'ю читайте у цьому посиланні: Новітні виклики у викладанні християнської етики


понеділок, 5 грудня 2016 р.

Галина Сохань Книга «Яскраві барви любові до Божого творіння» - дарунок учителям християнської етики

   ВБФ «Східноєвропейська гуманітарна місія» подарував учителям християнської етики книгу «Яскраві барви любові до Божого творіння». Книга є посібником для проведення відпочинкового дозвілля в оздоровчих християнських таборах. У ній міститься багато цікавих дидактичних вправ (лабіринти, головоломки, кідоку), в основі яких є біблійні історії. Окрім того, у книзі подані цікаві ідеї щодо розробок соціальних проектів на актуальні теми. Наприклад, екологічний проект «Теплиця з пластикових пляшок», «Подбаймо про Божі шедеври» тощо. Також важливим є те, що книга дозволяє поглибити знання з англійської мови, більше того – ознайомитися зі значенням і вимовою деяких слів з грецької мови (адже окремі книги Біблії були написані грецькою). Одним словом, хочете красиво організувати своє дозвілля з християнським шармом – скористайтеся порадами, які є в посібнику. 




вівторок, 29 листопада 2016 р.

Галина Сохань Демократія як потреба часу. Семінар з підготовки тренерів у рамках українсько-швейцарського проекту DOCCU «Розвиток громадянських компетентностей в Україні»

  23-25 листопада 2016 року у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбувся семінар з підготовки тренерів у рамках українсько-швейцарського проекту DOCCU «Розвиток громадянських компетентностей в Україні». Учасники семінару мали можливість інтерактивно попрацювати в командах і представити свої розробки з методики утвердження демократичних цінностей в українському суспільстві. Демократичні принципи є потребою часу, коли ідеться про утвердження толерантності, верховенства права в українському суспільстві. Направду, семінар був цікавим і насиченим, особливо коли відбувався обмін досвідом між педагогами Луганщини, Київщини, Івано-Франківщини та Львівщини. У цьому контексті мені пригадалося гасло одного із Всеукраїнських соціальних тижнів, ініційованих Інститутом екуменічних студій УКУ: «Ми різні, але ми єдині». Тому кожен з нас задля добробуту у державі повинен утверджувати демократичні цінності: толерантність, повагу до гідності людини, яка може мати інші політичні погляди, релігійні переконання, національну приналежність. Бути демократом – це зберегти образ і подобу Божу у собі і побачити їх у своєму ближньому. 



Галина Сохань Студенти ІV курсу філософсько-богословського факультету УКУ провели урок-тренінг з християнської етики

   Студенти ІV курсу філософсько-богословського факультету УКУ ознайомилися з основами методики викладання християнської етики в школі та провели урок (з елементами тренінгу) з християнської етики. Студентам вдалося довести, що про любов до Бога та ближнього можна говорити по-сучасному, використовуючи при тому активні методи: рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, виготовлення та використання яскравих банерів. Окрім того, було обговорено, яким чином можна популяризувати християнські цінності серед різних верств населення.






середу, 16 листопада 2016 р.

Галина Сохань ІV Міжнародна виставка «Осінній салон «Вища освіта - 2016» у Львові

   11-12 листопада у Палаці мистецтв відбулася ІV Міжнародна виставка «Осінній салон «Вища освіта - 2016». Відвідувачі мали можливість ознайомитися з діяльністю українських, польських, словацьких та канадських вищих навчальних закладів. Особисто мене вразила велика кількість зарубіжних ВИШів, окремі з яких презентували програми для безкоштовного навчання українських учнів за кордоном. Зрештою це і не новина, адже в останні роки багато школярів для здобуття фахової освіти обирають закордонні ВИШі. Водночас українські навчальні заклади також креативно презентували власну діяльність. Під час виставки школярі, педагоги, усі, хто цікавився новинками у сфері вищої освіти, мали можливість взяти участь у майстер-класі «Як швидко відновити знання англійської від мовної школи еWords». Надзвичайно цікавою була демонстрація одягу від студентів Львівського державного коледжу легкої промисловості. Також Галина Бохонко, керівник Міжнародного освітнього центру, презентувала журнал «Моя освіта» - путівник по освітньому простору. Одним словом – багато гарних вражень, позитивних емоцій, цікавих зустрічей. Наступна виставка планується весною 2017 року. Сподіваюся, буде не менш цікавою і креативною. Не прогавте.



вівторок, 4 жовтня 2016 р.

Галина Сохань Міграція як виклик для України та Європи (нотатки про Всеукраїнський суспільний форум)

   Протягом 28 вересня - 2 жовтня 2016 року у Львові проходив дев’ятий Всеукраїнський суспільний форум «Міграція: виклик для України», організатором якого виступив Інститут екуменічних студій Українського католицького університету. Захід був цікавим як за змістом, так і за формою. Громадські, релігійні діячі, радники міністрів, керівники фондів, експерти та науковці обговорили проблему, з якою зіткнулася не лише Україна, а й уся Європа, - міграція як виклик і міграція як нова можливість. Що для вирішення наболілої проблеми робить держава, Церква, загалом суспільство? Для мене дуже цікавим виявився досвід європейських держав, представники яких крізь призму біблійного бачення проінтерпретували міграцію населення як таку. Зокрема була наведена цікава паралель у виступах окремих доповідачів, що Ісус Христос свого часу також був мігрантом, а що говорити тоді про старозавітну міграцію Авраама та його нащадків. Міграція – вічний суспільний процес, просто в силу окремих подій, зокрема війни, вона посилюється і в багатьох випадках стає проблемною, коли мова іде про соціальну інтеграцію та адаптацію мігрантів у нових умовах життя. Дай, Боже, кожному вміти знайти себе у тому соціальному середовищі, в якому людина опинилася в силу життєвих обставин загалом і міграційних процесів зокрема.



середу, 28 вересня 2016 р.

Галина Сохань Всеукраїнський круглий стіл «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей» у Верховній Раді України

   За ініціативою народних депутатів та Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України 22 грудня 2015 року у Верховній Раді України відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей», в якому взяли участь науковці з різних регіонів України. Нещодавно Інститут модернізації змісту освіти опублікував тези Круглого столу, з якими можна ознайомитися тут.

середу, 21 вересня 2016 р.

Галина Сохань П’ятнадцять цікавих фактів про Біблію

1. Біблія перекладена на більше, аніж 2400 мов та діалектів, таким чином понад 90% населення планети має змогу читати Біблію рідною мовою.
2. У ХV столітті Йоган Гутенберг відкрив світові мистецтво друкарства. Якраз завдяки німецькому винахіднику вперше була надрукована Біблія, яка й отримала назву Біблія Гутенберга. На думку дослідників, Йоган Гутенберг надрукував понад 180 примірників Біблії, до сьогодні збереглось лише понад два десятки.
3. Виявляється є й Біблія без тексту, це так звана Біблія Піскатора, яка була створена у ХVІІ столітті. Біблія Піскатора – це сукупність гравюр італійських та нідерландських художників ХVІ століття (понад 500 репродукцій). Біблія Піскатора нагадувала сучасний альбом з якісними світлинами. Ця книга користувалася надзвичайною популярністю, багато разів перевидавалася. І якщо перший адресат книги – це неписьменні люди, то згодом – усі, хто відчував щонайменшу потребу знань у сфері образотворчого мистецтва. До речі, Біблія Піскатора була поширена і на теренах України.
4. Унікальною з мистецької точки зору є Біблія з ілюстраціями художника-абстракціоніста Сальвадора Далі. Історія її створення така: італійський мільярдер Джузеппе Альбаретто звернувся з проханням до художника-модерніста Сальвадора Далі проілюструвати Біблію. Художник із завзяттям взявся до роботи і зробив її оригінально, неординарно, в стилі сюрреалізму. Сьогодні Біблія Сальвадора Далі – справжній шедевр світового мистецтва. У 2012 році така Біблія з’явилася в Україні і була презентована на Форумі видавців у Львові. Це надзвичайно дороге видання. Книга створювалася у трьох країнах, зокрема були використані найсучасніші технології друку кольоровї гами. Відтак і ціна такої Біблії – понад 40 000 гривень, її вага – 15,5 кг, а формат – 35 х 47 см.
5. Із Володимировим хрещенням Київської Русі у 988 році великого поширення набули окремі біблійні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир. Тривалий час саме на текстах Псалтиря учні вчилися читати, тобто Псалтир виконував роль читанки. Окрім того, Псалтир читали при померлому, а також тоді, коли людина хворіла. Український письменник і художник Тарас Шевченко захоплювався Псалтирем ще з дитинства. Він не лише вчився читати на Псалтирі, а заробляв собі на життя, читаючи псалми на похоронах. Згодом у дорослому віці Тарас Шевченко здійснив унікальний переспів окремих біблійних псалмів. Не одного митця Псалтир надихає творити. Сучасна поетеса Ліна Костенко також здійснила переспів Давидових псалмів.
6. «Остромирове Євангеліє», на думку дослідників, одна з найдавніших рукописних пам’яток Київської Русі (1056-1057рр.). Чи не кожна сторінка є справжнім витвором мистецтва: красиво розписані літери з рослинним та тваринним орнаментами, а також варто відзначити: чим ближче до завершення книги, тим поступово збільшені літери у тексті: від 5мм до 7мм. Текст «Остромирового Євангелія» має велике значення для філологів, оскільки розкриває особливості книжної мови часів Київської Русі. На жаль, сьогодні ця унікальна пам’ятка знаходиться поза межами України.
7. Реймське Євангеліє, як і Остромирове, відносять до найдавніших біблійних книг Київської Русі, яка була написана за часів князювання Ярослава Мудрого. Коли його донька Анна виходила заміж за французького правителя, то взяла зі собою Євангеліє, яке й згодом отримало назву Реймське (зберігалося у французькому місті Реймс). До речі, цю книгу використовували під час урочистої коронації французькі правителі. Сьогодні ця книга вважається унікальною пам’яткою духовної спадщини Франції.
8. Український гетьман Іван Мазепа, маючи намір підтримати християн Близького Сходу, яких там було і не так багато, дав кошти на виготовлення для них Євангелія арабською мовою. Це Євангеліє – унікальна пам’ятка ХVІІІ століття. Коштів Івана Мазепи було достатньо не тільки для того, щоб створити текстові сторінки Євангелія, а й оздобити оправу книги коштовними каменями та різьбою з дорогоцінного металу. Донедавна ця унікальна пам’ятка українського походження зберігалася в Сирії.
9. Український народ пишається феноменальною рукописною пам’яткою ХVІ століття Пересопницьким Євангелієм. За стилем написання, художнім оформленням – це шедевр мистецтва. Сьогодні ця реліквія є невід’ємною під час інавгурації президента України. Цікавий факт: вага книги – 9,3 кг, а кількість сторінок – 482.
10. Королевою українських книг називають Острозьку Біблію. Завдяки старанням князя Костянтина Острозького та першодрукаря Івана Федорова у 1581 році була надрукована Острозька Біблія – перше повне видання усіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. Ця книга, окрім біблійного тексту, містить передмови від Костянтина Острозького, Герасима Смотрицького, а також післямову Івана Федорова. Дослідники припускають, що у 1581 році було надруковано понад 2000 примірників Острозької Біблії. Сьогодні відомі понад 250, і то вони зберігаються не лише в музеях різних країн, а й у приватних колекціях.
11. Пантелеймон Куліш – український письменник та громадський діяч ХІХ століття, здійснив унікальний переклад Біблії українською мовою. Правда, при тому використав власний правопис, так звану кулішівку. Ганна Барвінок, дружина Пантелеймона Куліша, морально допомагала чоловікові з перекладом. Коли сталася біда: єдиний рукопис перекладу згорів під час пожежі дому, саме Ганна Барвінок переконала згорьованого чоловіка наново починати роботу над біблійними текстами. Свій переклад Біблії Пантелеймон Куліш і присвятив Ганні Барвінок. Правда, не встиг завершити. Відомо, коли Пантелеймон Куліш помирав, то водив рукою у повітрі, ніби далі таким способом продовжував перекладати Біблію. Якраз Іван Пулюй, знаючи добре стиль перекладацької роботи Пантелеймона Куліша, завершив роботу над Біблією українською мовою. Цей переклад Біблії багаторазово перевидавався як в Україні, так і за її межами – у Відні, Берліні, Нью-Йорку, Лондоні.
12. Велике значення мали біблійні книги і в житті Тараса Шевченка. Відомий факт: закохана Варвара Репніна подарувала Тарасу Шевченку Євангеліє. Коли Тарас Шевченко перебував на засланні, то у своєму щоденнику писав, що єдиною розрадою для нього є читання Євангелія. Євангельські тексти надихали Тараса Шевченка творити шедеври. Зокрема відома його серія картин під назвою «Притча про блудного сина».
13. З біблійними текстами був добре ознайомлений український письменник та громадський діяч Іван Франко. Він навіть пробував перекладати старозавітну книгу Буття. А коли Іван Франко, перебуваючи в Італії, побачив шедевр Мікеланджело – скульптуру пророка Мойсея, то вирішив сам використати образ Мойсея у своїй творчості. У 1905 році Іван Франко пише славнозвісну поему «Мойсей», в якій проводяться історичні паралелі біблійного народу та українського.
14. Українська письменниця Леся Українка дуже добре знала біблійні тексти, а також історію перших християн. Відтак біблійні сюжети, історії перших християн надихнули Лесю Українку створити власну інтерпретацію одвічних цінностей: «На полі крові», «Одержима», «Руфін і Прісцілла», «Йоганна, жінка Хусова» тощо.
15. Сьогодні відомі переклади Біблії українською мовою, здійснені П.Кулішем, І.Огієнком, І.Хоменком, Р.Турконяком та іншими. Саме Рафаїл Турконяк за переклад біблійних текстів отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка (2007 р.).

середу, 20 липня 2016 р.

Галина Сохань Християнська етика в школі – це предмет, який навчає людину любити

  У школах Львівщини більше двадцяти років викладаються «Основи християнської етики». Сьогодні цей предмет є факультативним, тобто у варіативній складовій типового навчального плану. Згідно щорічних методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України вивчення християнської етики учнями здійснюється за письмовою згодою їхніх батьків. Окрім того, навчальна програма з цього предмета, підручники та робочі зошити, якими учні користуються під час вивчення християнської етики, мають гриф Міністерства освіти і науки України. Якщо ж батьки вважають, що вивчення християнської етики може якимось чином суперечити світогляду їхніх дітей, то, як правило, пишуть відмову. Тому є правові аргументи як для вивчення християнської етики, так і можливості її не вивчати, хто цього не хоче. 
  Кожен з нас впливає на формування демократичного суспільства в Україні, тому потрібно дозволити кожному бути самим собою. Важливо, аби переконання людини, її спосіб життя, її діяльність утверджували цінності добра, любові до ближнього, Бога та Батьківщини, а не вносили деструктив, ворожнечу та взаємні звинувачення. Помилково інтерпретувати, що християнська етика – це катехизація або обрядовість, насправді це предмет духовно-морального спрямування, який спонукає дотримуватись Декалогу: шанувати батьків, не лихословити, не обкрадати ближнього, тому що кожна людина, незалежно від релігійних переконань, національності, раси, має в собі образ і подобу Божу. Християнська етика вчить шанувати навколишнє середовище не для того, щоб по-споживацькому використати його для себе, а тому, що природа – це також творіння Боже, яке потребує як дбайливої опіки від людини, так і раціонального його використання. Відтак християнська етика – це предмет, який навчає людину мистецтву любити. Тому я, маючи християнський світогляд, як і багато вчителів християнської етики, учнів та їх батьків зовсім не бачу правових порушень у вивченні християнської етики в школі. Це також право людини, яке повинно бути реалізовано і не порушуватися в демократичному суспільстві. Сьогодні актуально і, я би сказала, стало модно говорити про євроінтеграцію. Так, у багатьох тих же європейських державах у навчальній складовій є предмети духовно-морального, релігійного спрямування, для прикладу, найближча до нас Польща: у школах є уроки релігії. У цьому контексті радила б перечитати книгу, яку видало у 2013 році видавництво «Дух і літера», «Релігійна освіта в школах Європи» за авт. Куїк Е. та ін. І питання, які виникають сьогодні з викладанням предметів духовно-морального спрямування, просто не було б. Треба навчитися демократично поважати права кожного… зокрема і на вивчення християнської етики в школі також.

четвер, 7 липня 2016 р.

Галина Сохань Навчання на філософсько-богословському факультеті УКУ – це успішна перспектива майбутнього богослова


Галина Сохань Випускні урочистості в Катехитично-педагогічному інституті Українського католицького університету

  7 липня, в день, коли християни східного обряду згадують і вшановують  Різдво Йоана Хрестителя, відбулися випускні урочистості в Катехитично-педагогічному інституті Українського католицького університету. Випускники, а це майбутні вчителі духовно-моральних дисциплін (спеціальність «християнська етика»), а також катехити, отримали дипломи. Натомість студенти, які тільки-но поступили на вищезгадані спеціальності, отримали студентські квитки. Молитовна обстановка, доброзичлива атмосфера і красиве дозвілля за брейк-кавою та українським борщем створили незабутні моменти для всіх присутніх. Випускникам та першокурсникам хочу щиро побажати світлих досягнень, творчого натхнення та небесного благословення на кожну мить життя!


середу, 29 червня 2016 р.

Галина Сохань В УКУ обговорили сучасні тенденції в методиці викладання християнської етики

  Протягом 21 – 24 червня студенти Катехитично-педагогічного інституту Українського католицького університету, а це освітяни Львівщини та Києва, інтерактивно вивчали та обговорювали сучасні тенденції у викладанні предметів духовно-морального спрямування. Освітяни двох регіонів України мали можливість не тільки поділитися професійним досвідом, а й організувати прекрасне дозвілля.  Для мене це ще одна можливість приємного спілкування на професійному рівні: нові знання, добрі знайомства і позитивні емоції перед відпусткою.

вівторок, 14 червня 2016 р.

Галина Сохань Науково-практичний семінар з християнської етики та правознавства - захід, який спонукає вчитися, працювати та утверджувати моральні цінності

14 червня 2016 року за підтримки філософсько-богословського факультету Українського католицького університету та Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти був проведений науково-практичний семінар для вчителів християнської етики, правознавства, методистів РМК «Мораль і право у взаємодії: добро починається з кожного». Під час семінару можна було в звичній уже для всіх доброзичливій атмосфері послухати цікаві виступи (Дарморіс П. «Християнська етика у світі економіки та праці»; Барщевський Т. «Біблійні основи деяких принципів демократії», Гусаков І., Сохань Г. «Правознавство на сторінках Біблії»; Ярема М. «Евтаназія: морально-правова оцінка», Васильків І. «Мораль і право у старій казці на новий лад про Червону Шапочку»), долучитися до дискусії, а також, дякуючи гостинності філософсько-богословському факультету, посмакувати львівською кавою та смачним галицьким пляцком. Направду, дуже люблю брати участь у таких заходах: не тільки тому, що радо очікую зустрічі з добре знайомими педагогами, богословами, правниками, а й сама багато вчуся у диспутантів, зокрема шукати точки дотику у сфері етика – богослов’я – правознавство. Такі заходи мають свою особливість: вони об’єднують людей різних поглядів, віросповідань, професій задля утвердження в суспільстві моральних цінностей та формування правової культури. Отож, усіх зацікавлених запрошуємо на наступний семінар. Також про цей семінар можна прочитати на сайті філософсько-богословського факультету УКУ.






середу, 27 квітня 2016 р.

Галина Сохань Підручники з «Основ християнської етики»

   У багатьох школах України як факультативний курс викладаються предмети духовно-морального спрямування, а це «Основи християнської етики», «Біблійна історія і християнська етика», «Християнська етика в українській культурі» тощо. Згідно вимог Міністерства освіти і науки України на уроках у загальноосвітніх навчальних закладах повинна використовуватися література, що має гриф МОН України.  Сьогодні у цій галузі є чимало доробок. Вдячна педагогам, науковцям та богословам, які понад двадцять, а то й більше років працюють над тим, аби поповнити методичну скарбничку християнської етики грифованими підручниками. Це Галина Добош (м.Львів), Василь Жуковський (м.Острог), Олена Рогова (м.Дніпропетровськ), Богдан Огульчанський (м.Київ). Чимало дидактичних розробок у цьому напрямку зробила комісія шкільництва УГКЦ. Вважаю, зміст підручників не лише поглибить знання з християнської етики, духовної спадщини України, а й спонукатиме кожного плекати у собі любов до Бога, Батьківщини та ближнього. Відтак пропоную перелік власних підручників у співавторстві з Ігорем Гусаковим, видані видавництвом «Світ» (м.Львів, пл.Галицька, 21, тел.  (032) 235-65-25).






середу, 17 лютого 2016 р.

Галина Сохань Корупція з обличчям Юди

   Сьогодні тема корупції вкрай стала актуальною. Не знаю, чи є хоча б один день, коли б у ЗМІ не попадали факти про корупцію від найменших соціальних ланок до найвищих. Про це говорять не лише самі українці, а й посадовці від Європарламенту чи США: необхідність реформ задля подолання корупції. Боляче від того, що корупція ніби злоякісна пухлина, яка настільки пустила метастази, що, здається, подолати її вкрай важко. Не люблю моралізаторства, але красиво говорити про моральні цінності, на великі державні та релігійні свята у вишиванках битися у груди про любов до Батьківщини - цього замало. Не може бути патріотизму на один день, а далі… як вдасться. Якщо ми говоримо сьогодні про важливість морального авторитету в єстві людини, то нагадую, що корупція або навіть затримання заробітної плати - це порушення Божої заповіді «Не кради». Хотілося б, щоб це усвідомлювали ті, хто взяв на себе відповідальність за долю багатьох людей. У цьому випадку для мене є показовим біблійний образ Юди, який начебто був вірним апостолом Христа, але тільки до того моменту, поки не побачив перед собою 30 срібняків, які й вирішили долю Христа, а відтак і його послідовників. Доля Юди Іскаріотського як корупціонера свого часу показова. Навіть шмат землі, куплений за цих тридцять срібняків, назвали полем крові (Дії 1, 19). Сьогодні у багатьох випадках отих «тридцять срібняків» вирішують долі багатьох пересічних людей. І корупція з обличчям Юди, на жаль, не так легко викорінюється з України – Батьківщини, яка, на жаль, і далі нагадує країну контрастів: одні бідкаються, як на півтори тисячі гривень пенсії чи зарплати в місяць сім’ю прогодувати, а є й такі, які від «тридцяти срібняків Юди» у кишені руки потирають. Достатньо переглянути щоденну підбірку новин. Це і болить.

вівторок, 26 січня 2016 р.

Галина Сохань. Мода на … малі жанри в літературі

Сьогодні стопку недочитаних книг я поповнила ще однією – цікавим романом  Умберто Еко, який, на жаль, так і не встигла дочитати… через брак часу. Дивлячись на велику книгу в гарній обгортці, з ностальгією згадую той час, коли на одному подиху могла перечитати романи О. Дюма, Ф. Достоєвського, І. Багряного.  Сьогодні зовсім по-іншому. Час і робота настільки мобільні, що мінімум залишається часу на читання. Хочеться взяти в руки книгу чуть не кишенькового формату, яка легко вміщається у щоденній сумці, яку зручно читати в автобусі (і то міжобласного сполучення – є хоч трохи часу почитати). Як правило, такі книги на щодень невеликі за обсягом. Малі жанри в моді: почитав, посмакував словом і відклав. Так нещодавно з легкістю перечитала теплі історії до кави Надійки Гербіш, із зарубіжних авторів – цікаву книгу Регіни Бретт «Бог ніколи не моргає». На столі, за яким полюбляю працювати, приймати гостей, лежить ще стопка книг за авторством Г. Грабовича, П. Померанцева, підручник з медіаетики. Ці книги потребують зосередженості і свіжого розуму. Тому окремі розділи вибірково читаю при потребі... і то, коли починає їсти щось зі середини, що забуваю про сучасні віяння у критиці, науці тощо. На читання біблійних текстів теж іде мало часу. Залежно від настрою і життєвих переживань завжди підбираю собі для читання певний псалом з Біблії. Для цікавості перевірила, скільки часу витрачаю на читання псалма - майже хвилину. Феномен, правда.
Нещодавно на одному із занять зі студентами поділилася своїми міркуваннями щодо жанрової специфіки в сучасній літературі. Не менш була здивована і заінтригована, коли один зі студентів сказав, що, на його думку, зараз мода на інтерв’ю з цікавими людьми. І він перед тим, як братися за читання книги (теж невеликої за обсягом) сучасного автора, читає інтерв’ю з цим автором. Відповідно – цікаве інтерв’ю, є що читати, якщо людина не цікава як співрозмовник, не береться за читання її книги. Апофеозом для мене стали наявність майстер-класів з формулювання заголовків (назви статті, книги, повідомлення), правда, це стосувалося більше публіцистичних жанрів. Я себе зловила на тому, що сама, переглядаючи інтернет-новини, як правило, читаю лише заголовки. Відкриваю лише те, що може мене зацікавити.   Пригадала твердження зі своєї дисертації «Заголовок – ключ до розуміння твору».

Отож, сучасні автори книг, заінтриговуйте читачів не лише змістом книги, а й влучними заголовками, зручними формами та цікавими інтерв’ю. На жаль, мода все-таки на малі жанри.

четвер, 14 січня 2016 р.

Галина Сохань. Феномен новорічних свят українців. Зі Старим Новим роком!

 Феномен новорічних свят в Україні – це можливість святкувати Новий рік двічі: спочатку 1 січня (за новим стилем), а потім – 14 (за старим). І прекрасно. У скрутний час можна економити на багатьох речах, але тільки не на умінні ділитися щирими побажаннями, добрими словами та теплими емоціями з близькими людьми. Спозаранку діти-віншувальники йдуть засівати наші оселі: 
У вашу хату ми вступаєм,
Яре збіжжя посіваєм,
Добро в хату закликаєм,
З Новим Роком вас вітаєм!
 Такі віншівки по-особливому зворушують. Принаймні мене. Вони піднімають настрій і, образно кажучи, пахнуть дитинством. 
 А ще 14 січня в народі називають Василів день. Адже цього дня вшановують пам’ять Василія Великого – християнського сподвижника та богослова. Тому Старий Новий рік – це ще іменини для тих, хто має ім’я Василь або Василина. Окрім того, 14 січня – це ще обрізання Христове. Як кажуть, три свята в одному дні.
 Дорогі читачі блогу! Я приєднуюся до вітань усіх посівальників на щастя, мир і добробут у Ваших оселях! 
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Горох, чечевиця,
І всяка пашниця,
Внизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на той рік
Було більше, ніж торік.
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком
Вас вітаю!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!


вівторок, 5 січня 2016 р.

Галина Сохань Христос рождається! Славімо його!

Дорогі друзі!

Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим – довгоочікуваним святом, яке сповнює нас глибокою вірою, багатою любов’ю і так потрібною нам надією. Нехай це свято принесе у Ваш дім радість, достаток та затишок! Також бажаю Вам насолодитися співом українських колядок, таємничістю святвечора та молитовністю богослужінь. Рясних Вам різдвяних благословінь!

пʼятницю, 1 січня 2016 р.

Галина Сохань Вітання з Новим роком!

Дорогі друзі!
Щиро бажаю, аби Новий рік був багатий для кожного з нас на добрих друзів, міцне здоров’я, необхідне всім щастя, справжню любов та родинний затишок. Нехай Новий рік буде насичений гарними новинами, приємними несподіванками та довгоочікуваним миром! Краси, успіху та творчого натхнення!

Нехай щедра рука Господа, яка щоденно проявляється у нашому житті, спонукає нас бути добрішими та милосерднішими! З Новим роком!