Сьогодні
стопку недочитаних книг я поповнила ще однією – цікавим романом Умберто Еко, який, на жаль, так і не встигла
дочитати… через брак часу. Дивлячись на велику книгу в гарній обгортці, з
ностальгією згадую той час, коли на одному подиху могла перечитати романи О.
Дюма, Ф. Достоєвського, І. Багряного. Сьогодні
зовсім по-іншому. Час і робота настільки мобільні, що мінімум залишається часу
на читання. Хочеться взяти в руки книгу чуть не кишенькового формату, яка легко
вміщається у щоденній сумці, яку зручно читати в автобусі (і то міжобласного
сполучення – є хоч трохи часу почитати). Як правило, такі книги на щодень
невеликі за обсягом. Малі жанри в моді: почитав, посмакував словом і відклав. Так
нещодавно з легкістю перечитала теплі історії до кави Надійки Гербіш, із
зарубіжних авторів – цікаву книгу Регіни Бретт «Бог ніколи не моргає». На
столі, за яким полюбляю працювати, приймати гостей, лежить ще стопка книг за
авторством Г. Грабовича, П. Померанцева, підручник з медіаетики. Ці книги
потребують зосередженості і свіжого розуму. Тому окремі розділи вибірково читаю
при потребі... і то, коли починає їсти щось зі середини, що забуваю про сучасні
віяння у критиці, науці тощо. На читання біблійних текстів теж іде мало часу. Залежно
від настрою і життєвих переживань завжди підбираю собі для читання певний псалом
з Біблії. Для цікавості перевірила, скільки часу витрачаю на читання псалма -
майже хвилину. Феномен, правда.
Нещодавно
на одному із занять зі студентами поділилася своїми міркуваннями щодо жанрової
специфіки в сучасній літературі. Не менш була здивована і заінтригована, коли
один зі студентів сказав, що, на його думку, зараз мода на інтерв’ю з цікавими
людьми. І він перед тим, як братися за читання книги (теж невеликої за обсягом)
сучасного автора, читає інтерв’ю з цим автором. Відповідно – цікаве інтерв’ю, є
що читати, якщо людина не цікава як співрозмовник, не береться за читання її
книги. Апофеозом для мене стали наявність майстер-класів з формулювання
заголовків (назви статті, книги, повідомлення), правда, це стосувалося більше публіцистичних
жанрів. Я себе зловила на тому, що сама, переглядаючи інтернет-новини, як
правило, читаю лише заголовки. Відкриваю лише те, що може мене зацікавити. Пригадала
твердження зі своєї дисертації «Заголовок – ключ до розуміння твору».
Отож,
сучасні автори книг, заінтриговуйте читачів не лише змістом книги, а й влучними
заголовками, зручними формами та цікавими інтерв’ю. На жаль, мода все-таки на
малі жанри.
