Галина Сохань. Мода на … малі жанри в літературі

Сьогодні стопку недочитаних книг я поповнила ще однією – цікавим романом  Умберто Еко, який, на жаль, так і не встигла дочитати… через брак часу. Дивлячись на велику книгу в гарній обгортці, з ностальгією згадую той час, коли на одному подиху могла перечитати романи О. Дюма, Ф. Достоєвського, І. Багряного.  Сьогодні зовсім по-іншому. Час і робота настільки мобільні, що мінімум залишається часу на читання. Хочеться взяти в руки книгу чуть не кишенькового формату, яка легко вміщається у щоденній сумці, яку зручно читати в автобусі (і то міжобласного сполучення – є хоч трохи часу почитати). Як правило, такі книги на щодень невеликі за обсягом. Малі жанри в моді: почитав, посмакував словом і відклав. Так нещодавно з легкістю перечитала теплі історії до кави Надійки Гербіш, із зарубіжних авторів – цікаву книгу Регіни Бретт «Бог ніколи не моргає». На столі, за яким полюбляю працювати, приймати гостей, лежить ще стопка книг за авторством Г. Грабовича, П. Померанцева, підручник з медіаетики. Ці книги потребують зосередженості і свіжого розуму. Тому окремі розділи вибірково читаю при потребі... і то, коли починає їсти щось зі середини, що забуваю про сучасні віяння у критиці, науці тощо. На читання біблійних текстів теж іде мало часу. Залежно від настрою і життєвих переживань завжди підбираю собі для читання певний псалом з Біблії. Для цікавості перевірила, скільки часу витрачаю на читання псалма - майже хвилину. Феномен, правда.

Нещодавно на одному із занять зі студентами поділилася своїми міркуваннями щодо жанрової специфіки в сучасній літературі. Не менш була здивована і заінтригована, коли один зі студентів сказав, що, на його думку, зараз мода на інтерв’ю з цікавими людьми. І він перед тим, як братися за читання книги (теж невеликої за обсягом) сучасного автора, читає інтерв’ю з цим автором. Відповідно – цікаве інтерв’ю, є що читати, якщо людина не цікава як співрозмовник, не береться за читання її книги. Апофеозом для мене стали наявність майстер-класів з формулювання заголовків (назви статті, книги, повідомлення), правда, це стосувалося більше публіцистичних жанрів. Я себе зловила на тому, що сама, переглядаючи інтернет-новини, як правило, читаю лише заголовки. Відкриваю лише те, що може мене зацікавити.   Пригадала твердження зі своєї дисертації «Заголовок – ключ до розуміння твору».

Отож, сучасні автори книг, заінтриговуйте читачів не лише змістом книги, а й влучними заголовками, зручними формами та цікавими інтерв’ю. На жаль, мода все-таки на малі жанри.