Галина Сохань. Телеміст між педагогами Львівщини і Дніпропетровщини

Телеміст між педагогами Львівщини і Дніпропетровщини таки відбувся, як і було заплановано 21 червня. Навіть російсько-українська війна не стала на заваді такій онлайн-зустрічі. Ця зустріч мотивувала, хвилювала, а найголовніше – подарувала безліч ідей, засвідчила навіть якусь незламність українського духу, пишу це без перебільшення і зайвої красномовності, бо ледь стримувала сльози, коли слухала фахові виступи моїх колег з Дніпра, Кривого Рогу, населених пунктів Дніпропетровської області, які зараз впритул під обстрілами окупантів. Водночас пишаюся педагогами Львівської області, які презентували свої методичні доробки, показали практичну сторону християнської етики як уроків доброти, милосердя і патріотизму у час війни, яким чином роблять свій внесок у наближення миру і перемоги, процвітання України.

Ну і якесь особливе дякую кожному, хто долучився, підтримав і реалізував ідею телемосту, зокрема Павлу Хобзею (директору Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти) і Сиченку Віктору (ректору Дніпровської академії неперервної освіти), які відкрили телеміст і привітали учасників заходу. До речі, нами модераторами, а це я, Галина Сохань, і моя колега Олена Рогова, була обрана інтерактивна форма представлення промовців. Я, львів’янка, представляла дніпропетровських педагогів, а Олена Рогова, дніпрянка, – львівських освітян. У цьому був приємний момент несподіванки для промовців.

За лічені місяці війна змінила методику проведення уроків, спонукала кожного адаптуватись до складних умов, якраз у цьому контексті новими доробками, цікавими ідеями поділилися педагоги Львівщини (Ігор Гусаков, Мирослава Гусак, Ірина Кушнір, Галабурда Оксана, Інна Латишева) і Дніпропетровщини (Погрібна Неля, Федорова Світлана, Дащенко Ніна, Сурело Євген, Гродікова Олена). Про кожну ідею можна писати окремо, якийсь її шматок навіть можна зловити у скріншотах нижче, але найкраще вивчити досвід цих неймовірних педагогів у співпраці з ними.

І не треба ділити нас на Захід і Схід, ми єдині в одній Україні.

Далі буде… інший телеміст. І це буда інша область, а, може, й знову Дніпро. Час покаже. Миру і перемоги нам! Слава Україні!