Галина Сохань Восьмий Екуменічний соціальний тиждень у Львові: необхідність реформ в освіті

Щороку знаходжу час, щоб побувати на Екуменічному соціальному тижні, який проводить у Львові Інститут екуменічних студій Українського католицького університету у співпраці з цілою низкою установ як українських, так і зарубіжних. Для мене це великий досвід. Багато пізнаю, вчуся, розширюю свій світогляд, а найголовніше – зустрічаю цікавих людей з оригінальними ідеями.

Цього року восьмий Екуменічний соціальний тиждень (30 вересня – 3 жовтня 2015р.) був присвячений освіті, а точніше його тема «Освіта задля змін: духовність та інновації». Відомі у галузі як вітчизняної, так і зарубіжної освіти діячі обговорювали проблеми неякісної освіти та корупції у сфері освіти, пропонували шляхи їх вирішення.

Фото взято з архіву РІСУ

http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/61278/

Досить цікавими виявилися круглі столи на тему «Освіта нового покоління: християнські цінності та європейські стандарти», а також «Духовна формація християнина та богословська освіта в Україні». У колі дискусій обговорювалося питання європейських цінностей, роль християнства у їх утвердження, а разом з тим порушувалися й наболілі проблеми. Представники традиційних церков давали свою точку зору, інколи й протилежну. Мене приємно здивувало кілька моментів: найперше уміння дискутувати, навіть у цілком різних поглядах мати повагу до думки диспутанта. І знаєте, приємно було спостерігати за тим, яка повага, пошана і люб’язність зберігалася під час дискусій між представниками різних церков: ніхто, як, на жаль, часто буває в українських реаліях, нікому не нав’язував своєї думки, не звинувачував у політичних смаках, а навпаки – підтримував у добрих намірах.  Усе звелося до необхідності діалогу – діалогу між освітянами, церквами, у якому кожен може почути себе і побачити красу іншого – у різномаїтті культури, традиції та освіти. Ми – різні, але ми – єдині. А цим і багаті. Єдині у праці на благо людини, України та Бога. Єдині – у молитві за добробут на Батьківщині.

А ще, зізнаюся Вам, на таких заходах дуже люблю брейк-каву. Саме за кавою можна продовжити дискусії, обмінятися візитними карточками, ближче познайомитися з оточенням, яке є щирим і відвертим, а найголовніше – цікавим та освіченим.

Вдячна моїм добрим знайомим з Інституту екуменічних студій УКУ за організацію Екуменічних соціальних тижнів та за надану мені можливість брати в них участь. Це не реклама, і, повірте, - не лестощі. Та раджу Вам: при першій-ліпшій нагоді беріть участь у таких заходах. Ви багато навчитеся, відкриєте нове для себе, а ще – знайдете щирих однодумців та прекрасних опонентів.