Сохань Галина. Турбота про інших починається з турботи про себе. Ресурсна активність «Тижневик турботи про себе»

 

Турбота про інших починається з турботи про себе. Кожна людина унікальна, кожне життя неповторне, кожна хвилина життя є гарним подарунком і добрим даром. Від нас залежить, чим ми наповнюємо своє життя – добром чи чимось хаотичним і шкідливим. Отож, покрокова інструкція:

1.    Напишіть дні тижня.

2.    Напроти кожного дня напишіть добрий вчинок, який ви можете зробити собі. При тому берімо до уваги свій режим дня, особливості роботи.

3.    Зробіть ті добрі вчинки, подякуйте собі, що вчитеся турбуватися про себе.

Хоч активність і має назву «Тижневик турботи про себе», але, думаю, ми розуміємо, що хибний підхід, коли це є лише вибраних нами сім днів. Насправді це постійна, щотижнева робота над собою, своїми звичками, вподобаннями. До того ж з іншими ми можемо поділитися тільки тим, що маємо самі: час, гроші, поради, загалом будь-які ресурси.

Хочу звернути увагу на те, що цю активність можна використати і в іншому форматі. Наприклад, у роботі з учнями, коли говоримо про необхідність бути добрим, милосердним у різних спільнотах,  використати такий алгоритм: напроти кожного дня тижня написати, що доброго ми можемо зробити своїм ближнім. Така активність корисна тим, що учні пригадують, у які дні і з ким вони проводять найбільше часу, які є потреби у тих людей чи спільнотах (сім’я, родина, школа, громада, друзі), що доброго можуть зробити їм. І найважливіше: обговорити з ними, чому треба вміти робити добро.

Ось так. Це одна із методичних ідей! Використовуймо, вдосконалюймо, робімо світ у собі і навколо нас добрішим!

 До речі, допис тут це не про егоїзм (хоч і є тонка грань між самолюбством і любов’ю до ближнього – але це вже окрема тема), а про вміння робити добро також і собі.

Сохань Галина. Світова слава Тараса Шевченка

Як і щороку, у ці весняні дні багато читаю, слухаю про Тараса Шевченка і розказую сама. І кожного разу знаходжу щось нове. На цей раз розповідала про світову славу Тараса Шевченка.

Так, в американському Нью-Йорку є вулиця Тараса Шевченка, де проживають чимало людей українського походження, тому її ще називають маленькою Україною «Little Ukraine». Щось схоже і в Південній Америці, зокрема в Бразилії є площа України, на якій є пам’ятник Тарасу Шевченку. Ну а в далекій Австралії є «Шевченкову думи» у вигляді меморіальної кобзи.

Навіть у холодній Антарктиді українські дослідники у вишиванках читають вірші Тараса Шевченка і діляться відеозаписом з нами. А в Африці, зокрема в Кенії, діти, дізнаючись про життя Шевченка, малюють його.

У Китаї, на території Посольства України, є пам’ятник «Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу». Не кажу вже про Казахстан, де бував Тарас Шевченко під час заслання, є велике місто Форт-Шевченко, музей і парк. І у Вільнюсі (Литва), де Шевченко проживав протягом року, є меморіальна таблиця на тому будинку з написом литовською і українською мовами. Шевченкове слово є і в Японії. Здивуєтесь, ще до війни у 2019 р. в Україні почали знімати фільм про Шевченка і самурая українського походження – сюжет видуманий, зате захопливий. А от у 2021 році «Заповіт» Тараса Шевченка прозвучав дванадцятьма мовами країн Південної Азії. А ще іменем Тараса Шевченка називали пасажирські лайнери. Є Шевченко навіть у космосі: на Меркурії, найближчій планеті до Сонця, є кратер Шевченко. А між планетами Марс і Юпітер є астероїд Кобзар.

Отакий він неперевершений Тараса Шевченко - символ української і національної ідентичності у світі. Пишаюсь цим, друзі.

Галина Сохань. Як реалізовувати діяльнісний підхід у навчанні через моделювання життєвих ситуацій

Діяльнісний підхід у навчанні є ефективним і затребуваним сьогодні. Такий підхід має різні форми діяльності, зокрема проєктна, пошукова, навіть дослідницька. У діяльнісному підході до навчання закладені певні активності, інтерактив, пошук. На це вказує сама назва підходу – діяльнісний, тобто такий, в якому є певна дія, спонукання до чогось. Пригадаймо хоча б у цьому контексті споріднені слова: діяльність, дія, діяти, дієвий тощо.

Однієї зі складових діяльнісного підходу є проблемне навчання, яке у свої суті має постановку проблеми, пошук шляхів її вирішення і результат. На мою думку, моделювання життєвих ситуацій одним із засобів реалізації проблемного навчання.

Коли ідеться про моделювання життєвих ситуацій в освітньому процесі (чи то урок, чи то година спілкування, інша форма заняття), зазвичай роблять це на прикладі художніх творів (більше навіть акцентують на їх сюжетних уривках), або відеоматеріалів (ролики, мультфільми, фільми). Скажімо, проблему поваги до гідності людини можна обговорити, запропонувати шляхи її вирішення на прикладі оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник» або фрагментів з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні», й інших – залежно від того, з якою віковою категорією учнів учитель працює. При тому варто використовувати не лише рольову гру, інсценізацію (вони є доброю активністю, яка активізує мислення, легко запам’ятовується, є цікавою для усіх учасників освітнього процесу), а й дидактичні вправи, які в своїй основі мають дискусію (наприклад, «Світлофор» - https://galasoh.blogspot.com/2021/12/blog-post.html). А от для учнів початкової школи є ціла низка казок, оповідань, притч.

На мою думку, проблемне навчання варто реалізовувати через моделювання життєвих ситуацій, які може укласти й сам педагог, а то й старшокласники, – зважаючи на тему заняття, проблему, яку плануємо вирішувати з учнями; ну і, як на мене, дуже важливою є актуальність порушеної проблеми в контексті сьогодення: це може бути питання екології, поваги до гідності людини, її прав тощо.

Пропоную Вам, дорогі читачі, змодельовану мною життєву ситуацію:

«Неподалік села є невеличкий сосновий ліс. Він щороку розростається, у ньому навіть почали мешкати зайці, лиси, вужі. Восени там можна назбирати грибів, а влітку – чорниць. Сосновий лісок став улюбленим місцем для відпочинку людей.

І от керівництво територіальної громади запропонувало зрубати ліс і на його місці побудувати птахофабрику. Адже птахофабрика – це ж багато робочих місць, гроші в бюджет села. Думки людей розділилися, почалися конфлікти і непорозуміння. Одні вважали за необхідне зберегти сосновий лісок (він став улюбленим місцем відпочинку багатьох людей!), інші – зрубати соснові дерева: треба ж розвивати село, мати власні підприємства. А як вирішили б конфлікт ви?»

Які форми роботи з учнями ви обрали для постановки проблеми, пошуку шляхів її вирішення. Я, як правило, у таких випадках використовую роботу в групах, трійках, парах, а щодо форми – то колективне обговорення, тобто дискусію…

Ловіть ідеї! Діліться своїми! Далі буде!

Галина Сохань. Методичні рекомендації щодо викладання предметів морального спрямування

Дорогі колеги, пропоную Вам ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо викладання предметів морального спрямування, зокрема курсу за вибором "Основи християнської етики". Читайте, аналізуйте, пропонуйте свої ідеї!

https://docs.google.com/presentation/d/1aqFr41kJLzSu3ryl8Jp3F8F7PYCiVgPv/edit?usp=sharing&ouid=103760255524004746492&rtpof=true&sd=true

Галина Сохань. Презентація матеріалів учасників творчої майстерні "Розвиток творчого мислення учнів на уроках предметів морально-етичного спрямування"

   Дорогі друзі, пропоную переглянути презентацію матеріалів учасників творчої майстерні  "Розвиток творчого мислення учнів на уроках предметів морально-етичного спрямування" (Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти). 

 Ловіть ідеї, розвивайте, вдосконалюйте, творіть нове. Ось покликання https://www.youtube.com/watch?v=jr5jKwMQPTA

 24.02.2023. Минув рік війни. Біля хати починають проростати тюльпани. І це в лютому. Певно, починається відлік часу наближення не лише весни, а й миру і нашої перемоги. От така вона квіткова міць у лютому. Багато вчить, навіть дуже.

Галина Сохань. Прийдешній Новий рік - 2023

   У перші дні Нового року хочеться написати щось добре навіть попри війну. За 2022 рік я ДУЖЕ подорослішала, я багато навчилася. Певно, як і кожен з нас. Я навчилася не приховувати сльози, коли мені дуже боляче. Я навчилася цінувати те, що є тут і зараз, – зустрічі, розмови, заняття і час без повітряних тривог. Я навчилася цінувати тих людей, які додають мені віри і впевненості, мужності і стійкості. Сьогодні, у день Нового року, я вчилася великої життєлюбності у людей, з якими зустрілася за кавою у Львові. Їм довелося втрачати близьких, переживати за тих, хто зараз на війні, після Різдва й самому повертатися на бойові позиції, і попри те вони залишаються великими оптимістами і життєлюбами. І, знаєте, коли вже поверталася з Гарнізонного храму Петра і Павла, зробила фото отого протитанкового їжака, який прикрашає ялинку у центрі Львова. Дуже хочу, щоб наступна новорічна ялинка була зі символами нашої перемоги - перемоги України у 2023 році. Наближаймо її, друзі, собою, своїм життям і своїми вчинками. Дякую, що разом.

Ну і трохи фотомитей - з Дня хустини в ЛОІППО, запалена свічка у час відсутності світла і отой "їжак" на львівській ялинці.