Щороку
знаходжу час, щоб побувати на Екуменічному соціальному тижні, який проводить у
Львові Інститут екуменічних студій Українського католицького університету у
співпраці з цілою низкою установ як українських, так і зарубіжних. Для мене це
великий досвід. Багато пізнаю, вчуся, розширюю свій світогляд, а найголовніше –
зустрічаю цікавих людей з оригінальними ідеями.
Цього
року восьмий Екуменічний соціальний тиждень (30 вересня – 3 жовтня 2015р.) був
присвячений освіті, а точніше його тема «Освіта задля змін: духовність та
інновації». Відомі у галузі як вітчизняної, так і зарубіжної освіти діячі обговорювали
проблеми неякісної освіти та корупції у сфері освіти, пропонували шляхи їх
вирішення.
Фото взято з архіву РІСУ
http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/61278/
Досить
цікавими виявилися круглі столи на тему «Освіта
нового покоління: християнські цінності та європейські стандарти», а також
«Духовна формація християнина та богословська освіта в Україні». У колі
дискусій обговорювалося питання європейських цінностей, роль християнства у їх
утвердження, а разом з тим порушувалися й наболілі проблеми. Представники
традиційних церков давали свою точку зору, інколи й протилежну. Мене приємно
здивувало кілька моментів: найперше уміння дискутувати, навіть у цілком різних
поглядах мати повагу до думки диспутанта. І знаєте, приємно було спостерігати
за тим, яка повага, пошана і люб’язність зберігалася під час дискусій між
представниками різних церков: ніхто, як, на жаль, часто буває в українських
реаліях, нікому не нав’язував своєї думки, не звинувачував у політичних смаках,
а навпаки – підтримував у добрих намірах. Усе звелося до необхідності діалогу – діалогу
між освітянами, церквами, у якому кожен може почути себе і побачити красу
іншого – у різномаїтті культури, традиції та освіти. Ми – різні, але ми
– єдині. А цим і багаті. Єдині у праці на благо людини, України та Бога. Єдині
– у молитві за добробут на Батьківщині.
А
ще, зізнаюся Вам, на таких заходах дуже люблю брейк-каву. Саме за кавою можна
продовжити дискусії, обмінятися візитними карточками, ближче познайомитися з
оточенням, яке є щирим і відвертим, а найголовніше – цікавим та освіченим.
Вдячна
моїм добрим знайомим з Інституту екуменічних студій УКУ за організацію Екуменічних
соціальних тижнів та за надану мені можливість брати в них участь. Це не
реклама, і, повірте, - не лестощі. Та раджу Вам: при першій-ліпшій нагоді беріть
участь у таких заходах. Ви багато навчитеся, відкриєте нове для себе, а ще –
знайдете щирих однодумців та прекрасних опонентів.