середа, 17 лютого 2016 р.

Галина Сохань Корупція з обличчям Юди

   Сьогодні тема корупції вкрай стала актуальною. Не знаю, чи є хоча б один день, коли б у ЗМІ не попадали факти про корупцію від найменших соціальних ланок до найвищих. Про це говорять не лише самі українці, а й посадовці від Європарламенту чи США: необхідність реформ задля подолання корупції. Боляче від того, що корупція ніби злоякісна пухлина, яка настільки пустила метастази, що, здається, подолати її вкрай важко. Не люблю моралізаторства, але красиво говорити про моральні цінності, на великі державні та релігійні свята у вишиванках битися у груди про любов до Батьківщини - цього замало. Не може бути патріотизму на один день, а далі… як вдасться. Якщо ми говоримо сьогодні про важливість морального авторитету в єстві людини, то нагадую, що корупція або навіть затримання заробітної плати - це порушення Божої заповіді «Не кради». Хотілося б, щоб це усвідомлювали ті, хто взяв на себе відповідальність за долю багатьох людей. У цьому випадку для мене є показовим біблійний образ Юди, який начебто був вірним апостолом Христа, але тільки до того моменту, поки не побачив перед собою 30 срібняків, які й вирішили долю Христа, а відтак і його послідовників. Доля Юди Іскаріотського як корупціонера свого часу показова. Навіть шмат землі, куплений за цих тридцять срібняків, назвали полем крові (Дії 1, 19). Сьогодні у багатьох випадках отих «тридцять срібняків» вирішують долі багатьох пересічних людей. І корупція з обличчям Юди, на жаль, не так легко викорінюється з України – Батьківщини, яка, на жаль, і далі нагадує країну контрастів: одні бідкаються, як на півтори тисячі гривень пенсії чи зарплати в місяць сім’ю прогодувати, а є й такі, які від «тридцяти срібняків Юди» у кишені руки потирають. Достатньо переглянути щоденну підбірку новин. Це і болить.