У школах Львівщини більше двадцяти років викладаються «Основи християнської етики». Сьогодні цей предмет є факультативним, тобто у варіативній складовій типового навчального плану. Згідно щорічних методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України вивчення християнської етики учнями здійснюється за письмовою згодою їхніх батьків. Окрім того, навчальна програма з цього предмета, підручники та робочі зошити, якими учні користуються під час вивчення християнської етики, мають гриф Міністерства освіти і науки України. Якщо ж батьки вважають, що вивчення християнської етики може якимось чином суперечити світогляду їхніх дітей, то, як правило, пишуть відмову. Тому є правові аргументи як для вивчення християнської етики, так і можливості її не вивчати, хто цього не хоче.
Кожен з нас впливає на формування демократичного суспільства в Україні, тому потрібно дозволити кожному бути самим собою. Важливо, аби переконання людини, її спосіб життя, її діяльність утверджували цінності добра, любові до ближнього, Бога та Батьківщини, а не вносили деструктив, ворожнечу та взаємні звинувачення. Помилково інтерпретувати, що християнська етика – це катехизація або обрядовість, насправді це предмет духовно-морального спрямування, який спонукає дотримуватись Декалогу: шанувати батьків, не лихословити, не обкрадати ближнього, тому що кожна людина, незалежно від релігійних переконань, національності, раси, має в собі образ і подобу Божу. Християнська етика вчить шанувати навколишнє середовище не для того, щоб по-споживацькому використати його для себе, а тому, що природа – це також творіння Боже, яке потребує як дбайливої опіки від людини, так і раціонального його використання. Відтак християнська етика – це предмет, який навчає людину мистецтву любити. Тому я, маючи християнський світогляд, як і багато вчителів християнської етики, учнів та їх батьків зовсім не бачу правових порушень у вивченні християнської етики в школі. Це також право людини, яке повинно бути реалізовано і не порушуватися в демократичному суспільстві. Сьогодні актуально і, я би сказала, стало модно говорити про євроінтеграцію. Так, у багатьох тих же європейських державах у навчальній складовій є предмети духовно-морального, релігійного спрямування, для прикладу, найближча до нас Польща: у школах є уроки релігії. У цьому контексті радила б перечитати книгу, яку видало у 2013 році видавництво «Дух і літера», «Релігійна освіта в школах Європи» за авт. Куїк Е. та ін. І питання, які виникають сьогодні з викладанням предметів духовно-морального спрямування, просто не було б. Треба навчитися демократично поважати права кожного… зокрема і на вивчення християнської етики в школі також.