Галина Сохань Всеукраїнський круглий стіл «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей» у Верховній Раді України

   За ініціативою народних депутатів та Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України 22 грудня 2015 року у Верховній Раді України відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей», в якому взяли участь науковці з різних регіонів України. Нещодавно Інститут модернізації змісту освіти опублікував тези Круглого столу, з якими можна ознайомитися тут.

Галина Сохань П’ятнадцять цікавих фактів про Біблію

1. Біблія перекладена на більше, аніж 2400 мов та діалектів, таким чином понад 90% населення планети має змогу читати Біблію рідною мовою.

2. У ХV столітті Йоган Гутенберг відкрив світові мистецтво друкарства. Якраз завдяки німецькому винахіднику вперше була надрукована Біблія, яка й отримала назву Біблія Гутенберга. На думку дослідників, Йоган Гутенберг надрукував понад 180 примірників Біблії, до сьогодні збереглось лише понад два десятки.

3. Виявляється є й Біблія без тексту, це так звана Біблія Піскатора, яка була створена у ХVІІ столітті. Біблія Піскатора – це сукупність гравюр італійських та нідерландських художників ХVІ століття (понад 500 репродукцій). Біблія Піскатора нагадувала сучасний альбом з якісними світлинами. Ця книга користувалася надзвичайною популярністю, багато разів перевидавалася. І якщо перший адресат книги – це неписьменні люди, то згодом – усі, хто відчував щонайменшу потребу знань у сфері образотворчого мистецтва. До речі, Біблія Піскатора була поширена і на теренах України.

4. Унікальною з мистецької точки зору є Біблія з ілюстраціями художника-абстракціоніста Сальвадора Далі. Історія її створення така: італійський мільярдер Джузеппе Альбаретто звернувся з проханням до художника-модерніста Сальвадора Далі проілюструвати Біблію. Художник із завзяттям взявся до роботи і зробив її оригінально, неординарно, в стилі сюрреалізму. Сьогодні Біблія Сальвадора Далі – справжній шедевр світового мистецтва. У 2012 році така Біблія з’явилася в Україні і була презентована на Форумі видавців у Львові. Це надзвичайно дороге видання. Книга створювалася у трьох країнах, зокрема були використані найсучасніші технології друку кольоровї гами. Відтак і ціна такої Біблії – понад 40 000 гривень, її вага – 15,5 кг, а формат – 35 х 47 см.

5. Із Володимировим хрещенням Київської Русі у 988 році великого поширення набули окремі біблійні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир. Тривалий час саме на текстах Псалтиря учні вчилися читати, тобто Псалтир виконував роль читанки. Окрім того, Псалтир читали при померлому, а також тоді, коли людина хворіла. Український письменник і художник Тарас Шевченко захоплювався Псалтирем ще з дитинства. Він не лише вчився читати на Псалтирі, а заробляв собі на життя, читаючи псалми на похоронах. Згодом у дорослому віці Тарас Шевченко здійснив унікальний переспів окремих біблійних псалмів. Не одного митця Псалтир надихає творити. Сучасна поетеса Ліна Костенко також здійснила переспів Давидових псалмів.

6. «Остромирове Євангеліє», на думку дослідників, одна з найдавніших рукописних пам’яток Київської Русі (1056-1057рр.). Чи не кожна сторінка є справжнім витвором мистецтва: красиво розписані літери з рослинним та тваринним орнаментами, а також варто відзначити: чим ближче до завершення книги, тим поступово збільшені літери у тексті: від 5мм до 7мм. Текст «Остромирового Євангелія» має велике значення для філологів, оскільки розкриває особливості книжної мови часів Київської Русі. На жаль, сьогодні ця унікальна пам’ятка знаходиться поза межами України.

7. Реймське Євангеліє, як і Остромирове, відносять до найдавніших біблійних книг Київської Русі, яка була написана за часів князювання Ярослава Мудрого. Коли його донька Анна виходила заміж за французького правителя, то взяла зі собою Євангеліє, яке й згодом отримало назву Реймське (зберігалося у французькому місті Реймс). До речі, цю книгу використовували під час урочистої коронації французькі правителі. Сьогодні ця книга вважається унікальною пам’яткою духовної спадщини Франції.

8. Український гетьман Іван Мазепа, маючи намір підтримати християн Близького Сходу, яких там було і не так багато, дав кошти на виготовлення для них Євангелія арабською мовою. Це Євангеліє – унікальна пам’ятка ХVІІІ століття. Коштів Івана Мазепи було достатньо не тільки для того, щоб створити текстові сторінки Євангелія, а й оздобити оправу книги коштовними каменями та різьбою з дорогоцінного металу. Донедавна ця унікальна пам’ятка українського походження зберігалася в Сирії.

9. Український народ пишається феноменальною рукописною пам’яткою ХVІ століття Пересопницьким Євангелієм. За стилем написання, художнім оформленням – це шедевр мистецтва. Сьогодні ця реліквія є невід’ємною під час інавгурації президента України. Цікавий факт: вага книги – 9,3 кг, а кількість сторінок – 482.

10. Королевою українських книг називають Острозьку Біблію. Завдяки старанням князя Костянтина Острозького та першодрукаря Івана Федорова у 1581 році була надрукована Острозька Біблія – перше повне видання усіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. Ця книга, окрім біблійного тексту, містить передмови від Костянтина Острозького, Герасима Смотрицького, а також післямову Івана Федорова. Дослідники припускають, що у 1581 році було надруковано понад 2000 примірників Острозької Біблії. Сьогодні відомі понад 250, і то вони зберігаються не лише в музеях різних країн, а й у приватних колекціях.

11. Пантелеймон Куліш – український письменник та громадський діяч ХІХ століття, здійснив унікальний переклад Біблії українською мовою. Правда, при тому використав власний правопис, так звану кулішівку. Ганна Барвінок, дружина Пантелеймона Куліша, морально допомагала чоловікові з перекладом. Коли сталася біда: єдиний рукопис перекладу згорів під час пожежі дому, саме Ганна Барвінок переконала згорьованого чоловіка наново починати роботу над біблійними текстами. Свій переклад Біблії Пантелеймон Куліш і присвятив Ганні Барвінок. Правда, не встиг завершити. Відомо, коли Пантелеймон Куліш помирав, то водив рукою у повітрі, ніби далі таким способом продовжував перекладати Біблію. Якраз Іван Пулюй, знаючи добре стиль перекладацької роботи Пантелеймона Куліша, завершив роботу над Біблією українською мовою. Цей переклад Біблії багаторазово перевидавався як в Україні, так і за її межами – у Відні, Берліні, Нью-Йорку, Лондоні.

12. Велике значення мали біблійні книги і в житті Тараса Шевченка. Відомий факт: закохана Варвара Репніна подарувала Тарасу Шевченку Євангеліє. Коли Тарас Шевченко перебував на засланні, то у своєму щоденнику писав, що єдиною розрадою для нього є читання Євангелія. Євангельські тексти надихали Тараса Шевченка творити шедеври. Зокрема відома його серія картин під назвою «Притча про блудного сина».

13. З біблійними текстами був добре ознайомлений український письменник та громадський діяч Іван Франко. Він навіть пробував перекладати старозавітну книгу Буття. А коли Іван Франко, перебуваючи в Італії, побачив шедевр Мікеланджело – скульптуру пророка Мойсея, то вирішив сам використати образ Мойсея у своїй творчості. У 1905 році Іван Франко пише славнозвісну поему «Мойсей», в якій проводяться історичні паралелі біблійного народу та українського.

14. Українська письменниця Леся Українка дуже добре знала біблійні тексти, а також історію перших християн. Відтак біблійні сюжети, історії перших християн надихнули Лесю Українку створити власну інтерпретацію одвічних цінностей: «На полі крові», «Одержима», «Руфін і Прісцілла», «Йоганна, жінка Хусова» тощо.

15. Сьогодні відомі переклади Біблії українською мовою, здійснені П.Кулішем, І.Огієнком, І.Хоменком, Р.Турконяком та іншими. Саме Рафаїл Турконяк за переклад біблійних текстів отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка (2007 р.).

Галина Сохань Християнська етика в школі – це предмет, який навчає людину любити

  У школах Львівщини більше двадцяти років викладаються «Основи християнської етики». Сьогодні цей предмет є факультативним, тобто у варіативній складовій типового навчального плану. Згідно щорічних методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України вивчення християнської етики учнями здійснюється за письмовою згодою їхніх батьків. Окрім того, навчальна програма з цього предмета, підручники та робочі зошити, якими учні користуються під час вивчення християнської етики, мають гриф Міністерства освіти і науки України. Якщо ж батьки вважають, що вивчення християнської етики може якимось чином суперечити світогляду їхніх дітей, то, як правило, пишуть відмову. Тому є правові аргументи як для вивчення християнської етики, так і можливості її не вивчати, хто цього не хоче. 

  Кожен з нас впливає на формування демократичного суспільства в Україні, тому потрібно дозволити кожному бути самим собою. Важливо, аби переконання людини, її спосіб життя, її діяльність утверджували цінності добра, любові до ближнього, Бога та Батьківщини, а не вносили деструктив, ворожнечу та взаємні звинувачення. Помилково інтерпретувати, що християнська етика – це катехизація або обрядовість, насправді це предмет духовно-морального спрямування, який спонукає дотримуватись Декалогу: шанувати батьків, не лихословити, не обкрадати ближнього, тому що кожна людина, незалежно від релігійних переконань, національності, раси, має в собі образ і подобу Божу. Християнська етика вчить шанувати навколишнє середовище не для того, щоб по-споживацькому використати його для себе, а тому, що природа – це також творіння Боже, яке потребує як дбайливої опіки від людини, так і раціонального його використання. Відтак християнська етика – це предмет, який навчає людину мистецтву любити. Тому я, маючи християнський світогляд, як і багато вчителів християнської етики, учнів та їх батьків зовсім не бачу правових порушень у вивченні християнської етики в школі. Це також право людини, яке повинно бути реалізовано і не порушуватися в демократичному суспільстві. Сьогодні актуально і, я би сказала, стало модно говорити про євроінтеграцію. Так, у багатьох тих же європейських державах у навчальній складовій є предмети духовно-морального, релігійного спрямування, для прикладу, найближча до нас Польща: у школах є уроки релігії. У цьому контексті радила б перечитати книгу, яку видало у 2013 році видавництво «Дух і літера», «Релігійна освіта в школах Європи» за авт. Куїк Е. та ін. І питання, які виникають сьогодні з викладанням предметів духовно-морального спрямування, просто не було б. Треба навчитися демократично поважати права кожного… зокрема і на вивчення християнської етики в школі також.

Галина Сохань Навчання на філософсько-богословському факультеті УКУ – це успішна перспектива майбутнього богослова

Галина Сохань Випускні урочистості в Катехитично-педагогічному інституті Українського католицького університету

  7 липня, в день, коли християни східного обряду згадують і вшановують  Різдво Йоана Хрестителя, відбулися випускні урочистості в Катехитично-педагогічному інституті Українського католицького університету. Випускники, а це майбутні вчителі духовно-моральних дисциплін (спеціальність «християнська етика»), а також катехити, отримали дипломи. Натомість студенти, які тільки-но поступили на вищезгадані спеціальності, отримали студентські квитки. Молитовна обстановка, доброзичлива атмосфера і красиве дозвілля за брейк-кавою та українським борщем створили незабутні моменти для всіх присутніх. Випускникам та першокурсникам хочу щиро побажати світлих досягнень, творчого натхнення та небесного благословення на кожну мить життя!

Фотогалерея урочистостей

Галина Сохань В УКУ обговорили сучасні тенденції в методиці викладання християнської етики

  Протягом 21 – 24 червня студенти Катехитично-педагогічного інституту Українського католицького університету, а це освітяни Львівщини та Києва, інтерактивно вивчали та обговорювали сучасні тенденції у викладанні предметів духовно-морального спрямування. Освітяни двох регіонів України мали можливість не тільки поділитися професійним досвідом, а й організувати прекрасне дозвілля.  Для мене це ще одна можливість приємного спілкування на професійному рівні: нові знання, добрі знайомства і позитивні емоції перед відпусткою.

Галина Сохань Науково-практичний семінар з християнської етики та правознавства - захід, який спонукає вчитися, працювати та утверджувати моральні цінності

14 червня 2016 року за підтримки філософсько-богословського факультету Українського католицького університету та Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти був проведений науково-практичний семінар для вчителів християнської етики, правознавства, методистів РМК «Мораль і право у взаємодії: добро починається з кожного». Під час семінару можна було в звичній уже для всіх доброзичливій атмосфері послухати цікаві виступи (Дарморіс П. «Християнська етика у світі економіки та праці»; Барщевський Т. «Біблійні основи деяких принципів демократії», Гусаков І., Сохань Г. «Правознавство на сторінках Біблії»; Ярема М. «Евтаназія: морально-правова оцінка», Васильків І. «Мораль і право у старій казці на новий лад про Червону Шапочку»), долучитися до дискусії, а також, дякуючи гостинності філософсько-богословському факультету, посмакувати львівською кавою та смачним галицьким пляцком. Направду, дуже люблю брати участь у таких заходах: не тільки тому, що радо очікую зустрічі з добре знайомими педагогами, богословами, правниками, а й сама багато вчуся у диспутантів, зокрема шукати точки дотику у сфері етика – богослов’я – правознавство. Такі заходи мають свою особливість: вони об’єднують людей різних поглядів, віросповідань, професій задля утвердження в суспільстві моральних цінностей та формування правової культури. Отож, усіх зацікавлених запрошуємо на наступний семінар. Також про цей семінар можна прочитати на сайті філософсько-богословського факультету УКУ.